У зв'язку з впровадженням адміністративно-територіальної реформи змінюються підпорядкування організацій та установ. Одні йдуть шляхом ліквідації та створення нових, інші - шляхом реорганізації. Та й карантин вніс свої корективи - не всі підприємства, організації чи установи зберегли кількість робочих місць.

Що треба знати працівнику аби його права при звільненні за різних умов не було порушено, - інформує фахівець Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Андрій Мицак.

Відомо, що при прийомі працівника на роботу між ним та роботодавцем укладається трудовий договір, або строковий трудовий договір. трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу 

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 42 Кодексу законів про працю України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право залишитися на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага надається, зокрема:

сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;

працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат тощо.

У випадку припинення підприємства в результаті ліквідації (тобто коли в підприємства немає правонаступників) припиняється й дія трудового договору. Задля здійснення розрахунку з тим або іншим працівником важливо, як саме він попрощається з підприємством. Якщо це відбувається за власним бажанням, то, згідно з Кодексом Законів про працю підприємство повинне виплатити звільненому працівникові всі належні йому суми:

зарплату за фактично відпрацьований у місяці звільнення час; компенсацію за невикористані дні відпустки (щорічної та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи).

Якщо ж працівник звільняється за згодою сторін, тоді підприємство здійснює ті ж виплати, що при звільненні за власним бажанням та, можливо, - вихідну допомогу. Однак зазначу, що при звільненні з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) виплата вихідної допомоги є обов’язковою.

Окремі категорії працівників мають право на додаткові виплати. Так, до прикладу, це  стосується працівників, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до 1-3-ї категорій. Під час звільнення таких працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець додатково зобов’язаний виплатити їм допомогу в розмірі трьох середньомісячних зарплат. Це регулюється п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону від 28.02.91 р. № 796-XII).

Що треба знати про терміни здійснення виплат? Тут є два ключових моменти.

Належні працівникові виплати проводяться в день звільнення, тобто в останній день його роботи. Якщо в цей день працівник не працював, то гроші слід виплатити наступного дня після пред’явлення ним вимоги про повний розрахунок.